Конфлікт

Герої АТО, що не повернулися додому. Фоторепортаж

Автор: Гру 5,2015  1

Білоруський фотограф Олександр Васюкович знімав на війні українських військових і відправляв фото на пам’ять їм та їхнім близьким. Не всі його герої залишилися в живих

Олександр відзначив на фотографіях тих, хто не повернувся з війни. Тих, чиє фото на пам’ять виявилося останнім

alexander-vasukovich-profile

Олександр Васюкович

Олександр Васюкович:
30 років
Народився і живе в Мінську. У фотожурналістиці з 2011 року. У 2012 році отримав гран-прі конкурсу «Прес-фото Білорусі» і перше місце в «Прес-фото Білорусі – Мультимедіа».

У липні 2014 року я поїхав на Донбас – знімати добровольців, які пішли воювати після Майдану. Мені хотілося розібратися в тому, хто ці люди. Я знімав тільки на українській стороні. Якби у мене було більше ресурсів, то я попрацював би в АТО більше і з обох сторін. Вся поїздка зайняла приблизно три тижні, весь цей час я провів з солдатами з добровольчого батальйону «Донбас». Я зробив серію портретів добровольців з описом, хто вони такі, скільки їм років і чому вони вирішили піти воювати.

Багато військових самі просили їх сфотографувати і потім відправити знімки поштою або в соцмережі – собі чи дружинам або дітям, якщо не було своєї пошти. Таких фотографій на пам’ять накопичилося більше двохсот, і коли я повернувся до Мінська, то завантажив весь архів на Dropbox і відправив посилання за контактами, що в мене були. Ще поки я перебував в Україні, герої цієї серії почали гинути.

Повернувшись до Мінська, я писав тим, кого знімав, питав, як у них справи, як справи в інших героїв. Коли хтось не відповідав і не заходив в соцмережі довгий час, ставало зрозуміло, що щось не так

Іноді мені просто приходили листи, вони є в проекті. Наприклад, я і багато інших отримали лист від жінки, що її чоловік пропав в Іловайську і чи немає у кого інформації про нього. Дружина іншого солдата, якому я часто відправляв фото, написала мені, що чоловік загинув, і попросила ще фотографій, щоб про нього залишилася пам’ять.

Потім я відібрав фотографії, приїхав до Києва і зустрівся з вижившими. Разом з ними ми продивлялися кадри і відзначали загиблих.

АТО

атоатоато

АТОатоатоатоатоато

Виходячи з того, що я постійно бачу в соціальних мережах, у мене склалося враження, що люди ставляться до війни занадто легковажно. Диванні стратеги міркують, як воювати, і легко оперують цифрами втрат – для більшості це статистика, яка особисто їх не стосується. Але коли бачиш обличчя, знаєш про обставини і місце смерті, а також те, що після загибелі відбувалося з рідними і близькими – все сприймається зовсім інакше.

Можна сипати красивими фразами, що герої не вмирають. Насправді ж ще як помирають

І нехай ті, хто каже: «Герої не вмирають», сходили б і сказали це, наприклад, доньці Танкіста, яка вже ніколи не побачить свого батька. Ці пишномовні фрази служать для того, щоб хоч якось виправдати величезні втрати. У цьому проекті я спробував домогтися, щоб у глядача склалося враження, що він знає цих людей і що це стосується його особисто. І що ці люди – не просто видатковий матеріал, який використовується можновладцями для досягнення своїх цілей.

Цей проект в жорсткій формі показує, що війна і люди, які відповідальні за неї, просто викреслюють цих хлопців з життя, ставлячи на них такі ж, як на фотографіях, хрести

Мені хочеться, щоб люди перестали думати як стратеги. Бути може, коли ми всі почнемо сприймати загиблих не як цифру, а як осіб, то війна з того, що оспівують і пропагують, перетвориться на те, що треба всіма силами намагатися уникнути.

Проект передрукували багато українських ЗМІ, і я отримав багато відгуків. В основному це були слова подяки. Були й ті, хто писав, що перекреслювати людей на фотографіях – жорстоко і неправильно. Писали друзі загиблих, просили знайти побільше фото, щоб вони могли зробити альбом для батьків, писали самі рідні, просили надіслати їм фотографії. Написала мама одного з них – у неї не було тієї фотографії сина, яка є в проекті.

Я сподіваюся, що люди задумаються: втрати – це не просто цифри, а живі люди, і думки приведуть їх до якихось дій

атоатоатоатоатоатоатоатоДжерело: birdinflight

 

Помилка в тексті? Виділи її мишкою та натисни: Ctrl + Enter

Реклама
 

Як безпілотні автомобілі змінять світ

Поперднє

De Welt: Якщо Україна переможе, то слід очікувати розвалу Росії

Наступне

1 коментар

  • Саша грудня 7, 2015 ВІДПОВІДЬ

    Чем меньше фашистов выживет, тем спокойней будет на Украине

    1

Долучитися до дискусії

Відправити пост на email другу.

чи Закрити

УВІЙТИ

Забули пароль?

ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ

ВТРАТИЛИ ПАРОЛЬ?

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: