Конфлікт

Сучасна війна: як відбувається і чим загрожує для громадян країни-агресора

Автор: Вер 9,2015  0

Більшість з нас, далекі від військової справи люди, живе застарілими і романтизованими уявленнями про війну
Модельна війна, що відкрила серію військових конфліктів сучасності – Війна в Перській затоці 1991 року. Ось коротко і ясно про неї у Вікіпедії – війна в Перській_затоці.  Особливо зверніть увагу на список учасників коаліції. Історія з Іраком важлива ще й тому, що Хусейн, судячи з усього, був переконаний: світ надто залежний від іракської нафти і йому все зійде з рук. Це відповідь тим, хто вже зараз почав зарозуміло посміхатися і говорити про “русский газ”.

Тоді, на початку 90-х, і народилася система вирішення таких конфліктів, і вона з тих пір багато разів застосовувалася. Так що можна припускати, що і стосовно Росії буде організовано щось подібне – якщо зараз все не закінчиться включенням гальм.
Спробуємо уявити собі, як “Друга Кримська війна” може виглядати при найгіршому розвитку ситуації навколо Криму. Ядерний конфлікт не реальний, він нікому не вигідний – і насамперед Росії. Одна проти всіх інших ядерних держав – це прямий шлях в радіоактивну пустелю.

По-перше, в сучасних умовах самі по собі військові зіткнення займають мало часу в порівнянні з довгою до них підготовкою. Це треба враховувати всім тим, хто думає, що все почнеться швидко і скінчиться швидко. У 1990-1991 роках від вторгненні військ Саддама Хусейна до Кувейту до вигнання іракських військ з нього пройшло пів року.

По-друге, мирне населення найбільше страждає не від війни, а від економічних санкцій, які вводяться на самій ранній стадії і, як це було з Іраком і Сербією, скасовуються лише після зміни влади в країні. У ситуації Іраку процес зайняв 12 років і чим все скінчилося для Іраку- ви й самі знаєте, немає більше такої країни. Тобто, закінчення бойових дій у вогнищі конфлікту (у нашому випадку – це, на жаль, квітучий весняно-літній Крим) зовсім не означає автоматичного закінчення неприємностей для населення Росії.

Важливе зауваження для тих, хто переконаний у тому, що “ніхто не буде через Україну лізти на рожен”. Справа-то вже не тільки в Україні, що б не говорили пропагандисти. По суті, під питанням вся система міжнародних договорів у сучасному світі, вся система колективної безпеки, при якій суверенітет і територіальна цілісність одних країн гарантується іншими. Адже якщо Росія може взяти і наплювати на договори, в яких гарантами виступають США і Британія і їй за це нічого не буде, то це ж може виконати і хтось ще. Чи готові США і НАТО до того, що в них перестануть вірити і їх перестануть боятися?

Отже, як все це може розвиватися в нинішній ситуації

Перша стадія: попередні консультації – вони йде зараз. Всі намагаються відмовити Путіна від авантюри, попутно готуючись до інших варіантів. На даному етапі зацікавлені сторони повинні остаточно зізнатися собі і один одному, що миром ситуацію не вирішити.

Друга стадія: ізоляція агресора. Росія публічно оголошується агресором, починається формування коаліції сил допомоги Україні. Цей процес може зайняти багато місяців – але куди кому поспішати? Час працює проти агресора, особливо з урахуванням економічного чинника. На першому етапі досить просто зміцнити кордони України і блокувати окупований Крим.

русня

Третя стадія: режим санкцій. Це найнеприємніше для звичайних громадян. Арешт рахунків і бізнесів верхівки РФ – це, звичайно, приємно, але виключно в моральному плані. Введення санкцій завжди боляче б’є по простих людях, а найсильніше – по найбіднішим. Це зараз, у шовіністичному пориві, легко міркувати що “обійдемося”. Кожен, хто хоч трохи в курсі структури російської економіки, прекрасно розуміє: економічні санкції обрушать її в кілька місяців. Не буде ні банків, ні товарів, ні послуг.

Починаючи від обслуговування карток Master і Visa, кінчаючи інтернетом (який відключать російські ж керівники). Ліки, звичні продукти харчування, запчастини для техніки – це ще не повний список. Все це зруйнує бізнес-структур в Росії, залишивши без роботи  співгромадян.

Війна – це цинічна справа і що б там не говорилося про те, що санкції не проти населення, це все неправда або напівправда. Справжня мета будь-яких санкцій – зробити життя громадян нестерпним, що рано чи пізно викликає ненависть до власної влади навіть у найвідчайдушніших шовіністів. Головний фактор тут – час.

Не виключено, що буде мати місце і диверсійна активність – на війні як на війні. Так що мобільний зв’язок і взагалі всі види зв’язку в Росії можуть бути виведені з ладу або дуже погано працювати (зв’язок можуть відрубати росіяни, зваливши на ворогів).

Четверта стадія: силова. Минуло пів року, оголошена агресором Росія живе в режимі санкцій і цілодобової шовіністичної істерії. Економіка померла, в магазинах мало товарів, багато магазинів і ресторанів не працюють, інфляція, введені обмеження або заборона на обмін валют. Багато банків просто зваляться разом зі вкладами. Крім того – безробіття та інформаційна ізоляція.

Весь цей час навколо Криму йде концентрація збройних сил. Що там відбувається всередині – референдуми, нові уряди та інші чудеса – це все нікому не цікаво починаючи з другої стадії. Крим вважається окупованою територією. Нарешті, в “годину ікс”, відбувається те саме, чого так жадали шовіністи: війна зі стріляниною. Але, звичайно ж, вона не така, як у фільмах – це не йдуть строєм в атаку карикатурні “Піндоси” і “бандерівці”, яких рубають в капусту чудо-богатирі.

Подивіться, як йшла операція в Кувейті та Сербії: максимальний збиток був нанесений безпілотниками, ракетами та всіх інших. Перших солдатів “захисники” Криму побачить тільки після того, як військовій інфраструктурі півострова буде завдано максимального збитку і наступаючим силам мало що загрожуватиме.

Можливо, на цій стадії і матиме місце якийсь героїзм і деяка кількість безглуздих подвигів, але кінець один: Крим так чи і наче зачистять від російських військ і всіх тих, хто занадто активно з ними співпрацював – така війна, це треба розуміти. У цьому немає нічого хорошого, але така практика.

П’ята стадія: після неминучої воєнної катастрофи страждання пересічних громадян Росії не закінчаться. Тут обламаються і ті, хто буде чекати приходу воїнів-визволителів: ніякі междунарожних сили не перейдуть кордон Росії – мова ж буде йти тільки про Крим. Закінчивши з ним (і попутно максимально знищивши всю військову і економічну інфраструктуру, яку тільки можливо по всій території Росії), гостра стадія конфлікту закінчиться і все повернеться до третьої стадії. І ось вона триватиме до тих пір, поки РФ або не визнає свою поразку і кордони України, або, якщо новий фюрер буде упиратися, до тих пір, поки він залишатиметься при владі. Ірак жив у такому кошмарі 12 років і з падінням режиму Хусейна не стало і Іраку.

джерело: Livejournal

Помилка в тексті? Виділи її мишкою та натисни: Ctrl + Enter

Реклама
 

Папа Римський закликає США допомогти Європі із біженцями - Newsweek

Поперднє

П'ять способів вирішити європейську кризу з біженцями - The Washington Post

Наступне

Немає коментарів

    Долучитися до дискусії

    Відправити пост на email другу.

    чи Закрити

    УВІЙТИ

    Забули пароль?

    ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ

    ВТРАТИЛИ ПАРОЛЬ?

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: