Політика

Російський менталітет як детермінанта її зовнішньої політики

Автор: Сер 12,2015  0

Російська зовнішня політика – це не набір спотанних рішень, а історично побудована система впливу на сусідні держави

Аналізуючи Російсько–грузинську війну 2008 року, анексію Автономної Республіки Крим у 2014 році та тепершню війну Росії на територіях Донецької та Луганської областей, де створені псевдо республіки ДНР і ЛНР, які повністю контрольовані Кремлем доцільно провести ряд історичних аналогій, щоб отримати повнішу картину сучасного стану справ.

Як вказує Генрі Кіссинджер у праці «Дипломатія»: «У ході середньоазіатської експансії у другій половині XIX століття Росія відпрацювала методику завоювань, яка стала стереотипною. Жертва завжди перебувала настільки далеко від світових центрів, що мало хто на Заході мав точне уявлення про сутність подій. І так можна було вселити заздалегідь продуману думку про те, що нібито сам цар на ділі бажає всім тільки добра, а от його підлеглі – люди войовничі, причому тим самим дальність відстаней і плутане сприйняття суті справи ставали інструментами російської дипломатії». За словами Г. Кіссинджера, «один і той же шаблон повторювався знову і знову. З кожним роком російські війська все глибше і глибше проникали в саме серце Середньої Азії. Великобританія вимагала пояснень і отримувала всілякі запевнення на той рахунок, що цар нібито не збирається анексувати жодного квадратного метра землі. Спочатку такого роду втішні слова допомагали зняти питання». Але воно неминуче знову ставало відкритим з кожним новим просуванням російських військ. Наприклад, після того, як російська армія окупувала Самарканд (у нинішньому Узбекистані) у травні 1868, Горчаков заявив британському послові серу Ендрю Бьюкенену: «… російський уряд не тільки не бажає окупації цього міста, але глибоко шкодує з цього приводу, і можна бути впевненим, що це місто не буде утримуватися до нескінченності. Самарканд, звичайно, залишився під суверенітетом Росії, і це тривало аж до розпаду Радянського Союзу через сторіччя».

В сучасному глобалізованому світі цей метод модифікований Росією, яка маючи фінансовий та інформаційний ресурс, проводить вмілі маніпуляції, спотворюючи реальний стан справ. Це відбувається за допомогою RT (раніше RussiaToday) – російська міжнародна багатомовна інформаційна телевізійна компанія, підкупу як політичних урядовців так і різного роду журналістів та аналітиків – які спрямовують західну громадську думку в потрібне русло. Незважаючи на затримання на території Донбасу російських військовослужбовців з паспортними даними громадянина РФ, зразків військової техніки, яка знаходиться тільки на озброєнні РФ, на численні фотознімки з космічних супутників, офіційна російська влада вперто відмовляється визнавати себе стороною конфлікту.

З історії знаємо, коли Цар Іван III «зосередивши всі свої сили проти Великого Новгорода, з падінням якого, він розумів, доля інших російських республік буде вирішена . . . і водночас побоюючись, що через недостатню попередню підготовку ще не зможе поглинути Новгород, він визнав за потрібне проявити несподівану помірність і задовольнятися тільки викупом і визнанням своєї влади. Проте до грамоти, в якій ця республіка виявляла покірливість, йому вправно вдалося внести декілька двозначних виразів, які робили його її вищим суддею і законодавцем. Потім він став розпалювати розбрати між патриціями і плебеями, що вразили Новгород так само, як Флоренцію». Цей метод використовує і сучасна Росія, сама провокуючи збройні конфлікти вона намагається добитися того, щоб її визнали третейським суддею і таким чином вона сприяла реалізації тих чи інших рішень. Сучасний варіант – «Мінські домовленості».

Знову повертаючись до політики Івана III «ми дійшли тепер до останньої великої боротьби Івана — боротьби з Литвою . . . Упродовж 30 років він обмежувався в цій боротьбі тим, що вів дипломатичну війну, розпалюючи і зміцнюючи внутрішні розбрати Литви, паралізуючи свого противника нацьковуванням на нього інших ворогів . . . Проте він не пішов далі за театральну військову демонстрацію — збору приголомшуючого своєю чисельністю війська. Як він достеменно передбачав, тепер досить було лише зробити вигляд, що він прагне битви, аби змусити Литву визнати в договорі ті захоплення, які нишком були здійснені Іваном раніше, і буквально нав’язати Литві союз, а слабкому королеві Олександру — свою доньку».

Отже, демонстрація сили та намагання залякати опонента не відійшли в минуле – для цього слугують фрази Дмитра Кісільова про «Радіоактивний попіл», постійні скупчення багатотисячних збройних сил Російської Федерації та важкої техніки на кордонах України, постійне порушення повітряного та морського простору країн членів НАТО, особливо прибалтійських країн, вершиною цієї політики є намагання провести теракти на півдні і сході України з метою деморалізації населення, обстріли мирного населення «приклад Волноваха», та створення «коридорів ганьби» полоненим українським солдатам.

Демонстрація сили і жорстокості поєднується з різного роду хитрощами. Євген Гуцало у праці «Ментальність орди» відзначає: «Другий похід на Хіву — восени 1839 року. Як завжди, не обійшлося без конфлікту. Полковник Ф. Лобисевич писав: «Хоча всі приготування до експедиції повинні були проводитися без розголосу і під виглядом передбаченого наукового дослідження Приаральських степів, проте звістка про них скоро дійшла до Хіви». Склад цілої раті ломоносових для «наукового дослідження» — це загін у 4250 солдатів при 18 гарматах та 2090 киргизьких візничих і верблюдо вожатих . . . За вісім місяців у степу експедиційний загін втратив 1054 озброєних наукових світила, до 10000 верблюдів, понад 8000 коней, і це, звісно, був серйозний удар по вітчизняній науці і прищепило декому думки, що до Хіви взагалі неможливо дістатися», дуже нагадує сучасні «гуманітарні конвої».

Саме так столітні ментальні основи Росії формують різновиди гібридної та інформаційної війни проти сусідніх держав.

Помилка в тексті? Виділи її мишкою та натисни: Ctrl + Enter

Реклама
 

Atlantic Council звів нанівець виправдання Путіним своєї агресії в Україні

Поперднє

The Economist: Якщо член НАТО буде атакований

Наступне

Немає коментарів

    Долучитися до дискусії

    Відправити пост на email другу.

    чи Закрити

    УВІЙТИ

    Забули пароль?

    ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ

    ВТРАТИЛИ ПАРОЛЬ?

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: