Захід

Бійцівський клуб: на рингу Ердоган і Путін – Foreign Policy

Автор: Лис 26,2015  0

Незважаючи на глибокі розбіжності в Сирії, в Ердогана і Путіна є перевірений досвід співпраці у сфері взаємних інтересів

Туреччина навідріз відмовилася приєднатися до західних санкцій проти Москви і замість цього зайнялася пошуком можливостей розширити присутність на російському ринку в надії частково заповнити за рахунок Росії зовнішньоторговельний дефіцит.

Однак після того, як у середу Туреччина збила російський бомбардувальник Су-24, світ чекає, чи не почнуть ці два лідери-мачо справжню бійку. Обидві сторони перейшли до гучних заяв. Зокрема, Ердоган “засуджує російські авіаудари по населених туркменами регіонах на північному заході Сирії”.

Вище керівництво Анкари давно обурюється бомбардуваннями туркменських сіл по сирійську сторону кордону. Минулої п’ятниці цю проблему згадав прем’єр-міністр Ахмет Давутоглу. Проте пряме протистояння між турецькими F-16 і російськими літаками виводить напруженість на новий рівень. Посли Країн НАТО, які зібралися в Брюсселі на прохання Туреччини, висловили солідарність з нею.

Невже криза вирветься з-під контролю? Як би не так. Москва і Анкара підтримують мирні відносини з тих пір, як підписали Брест-Литовський мирний договір в 1917 році, і  вони не пожертвують світом. Буде багато гри мускулами, але військові зіткнення не відповідають інтересам жодної з сторін.

У Ердогана є підстави показати зуби і спробувати провчити Путіна, але Туреччина не в тому положенні, щоб перешкодити  політичним переговорам по Сирію, що відбудуться 26 листопада. І все ж Анкара зробить все, щоб розквасити ніс Росії.

Навіть якщо Туреччина і Росія не друзі (сьогодні вони, схоже, далекі від цього), дві країни добре один одного розуміють. До чого призведе сьогоднішня ситуація, залежить від Ердогана і Путіна. При їх схильності використовувати міжнародну політику, щоб порадувати свій електорат, ці два лідери цілком можуть продовжити своє уявлення недовго Але після обов’язкових войовничих спалахів розумно буде перейти до деескалації конфлікту.

Пріоритет Путіна – як і раніше “сердечна згода” із Заходом, а не відкриття додаткових фронтів. Ердоган, переповнений упевненістю після тріумфу на виборах 1 листопада та заробив очко під кінець бою і нагадав усім, включаючи Кремль, що Туреччина має значення. Однак, яка стратегія може принести турецькому президенту перемогу в Сирії, залишається тільки гадати.

джерело: Foreign Policy

Помилка в тексті? Виділи її мишкою та натисни: Ctrl + Enter

Реклама
 

Politico: Сирія для Путіна - це спроба відволікти увагу від України

Поперднє

Війна цивілізацій: перша спроба мусульман знищити Європу

Наступне

Немає коментарів

    Долучитися до дискусії

    Відправити пост на email другу.

    чи Закрити

    УВІЙТИ

    Забули пароль?

    ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ

    ВТРАТИЛИ ПАРОЛЬ?

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: