Захід

Bild: жахіття на Донбасі — жорстока система тортур путінських посіпак

Автор: Чер 21,2016  0

Встановлені Москвою на сході України режими систематично відправляють за ґрати інакомислячих, катують їх і вбивають

До такого висновку приходять автори доповіді з прав людини, яка нещодавно була представлена німецькому директору БДІПЛ при ОБСЄ в Берліні. Захід відбувся 31 травня за ініціативи фонду Фрідріха Науманна.

Автори, українські експерти з прав людини ініціативи «Справедливість та мир на Донбасі», у співпраці з відомим Хельсінським Фондом з прав людини, прийшли до жахливих висновків про те, що самопроголошені народні республіки на сході України підтримують мережу установ, що проводять арешти і тортури.

У них знаходяться люди, які симпатизують Україні, або які просто опинилися в невдалий час у невдалому місці, піддаються жорстокому поводженню, деколи справа доходить до вбивств — і це відбувається по сьогоднішній день. Кореспондент Bild зустрівся з молодим правозахисником Олександрою Матвійчук, однією з авторів дослідження, щоб з перших рук дізнатися про вчинені катами Путіна звірства.

Систематичні катування і насильство

Олександра Матвійчук сама була на Донбасі, відвідала там разом з іншими правозахисниками і місцевими активістами місця тортур, звільнені українською армією, і взяла інтерв’ю у 165 колишніх полонених і жертв тортур. За її словами, практика порушення прав людини на захоплених територіях сходу країни «постійна, систематична і заснована на системі з 79 спеціальних тюремних установ», розміщених в різних областях.

За її словами, мова йде не про поодинокі випадки злочинів, а про «усвідомлену політику воєнізованих угруповань так званих ЛНР і ДНР». Вона зазначила, що терор проти цивільних осіб став поширеним методом збереження панування і підтримки контролю. Таким чином, вважає Матвійчук, повинно бути подолано опір частини населення проти нових володарів і реалізовані претензії на тотальну владу.

Організація називає місця тортур у своїй доповіді «підвалами». Але це узагальнена назва, яка включає в себе характеристики різних споруд.

«В урядових будівлях і будівлях спецслужб вони дійсно використовували підвали, але нам відомо також і про будках, каналізаційних шахтах або землянках, в яких людей тримали тижнями».

Найжахливіші деталі звірств

Правозахисниця і її колеги опитали в цілому 165 колишніх полонених про період їх поневолення. Вони пережили нестерпні страждання, каже Матвійчук.

«Кожен другий мирний житель зізнався, що піддавався тортурам, 86% полонених солдатів сказали, що їх катували, а 60% мирних жителів зізналися, що власними очима бачили, як інших полонених катували до смерті або вбивали».

Матвійчук та її правозахисна організація виходять з того, що в загальній складності сотні і тисячі людей померли в катівнях в’язниці.

Історія вагітної жінки, яку опитувала особисто Матвійчук, особливо страшна. Її у Донецьку затримали представники міністерства безпеки, в загальній складності її тримали кілька місяців у камері розміром з душову кабіну.

«У перший тиждень їй взагалі не давали їжі. Коли їй, нарешті, дали хліб, він був настільки черствим, що в неї зламався зуб. Але дівчина все одно його з’їла, настільки була голодна».

При кожному допиті вагітну жінку били металевими палицями. Коли та благала  залишити в живих її і ще не народжену дитину, відповідь була такою:

«Ти — єврейка, у тебе проукраїнська позиція, тому у твого сина немає права з’явитися на світло».

Причини, по яких люди потрапляють полон різні, зауважує Матвійчук. Від нейтральних правозахисників і проукраїнських активістів до представників релігійних меншин і людей, які занадто близько підійшли до розкішних автомобілів місцевих воєначальників — ніхто не міг почувати себе в безпеці, в оточенні катів Кремля. Навіть проросійська позиція не є гарантією того, що людину не чіпатимуть.

Росія взяла на себе контроль над системою тортур

Ще однією причиною, по якій в ув’язненні тримають тижнями, є вимога викупу, каже Матвійчук. Людей, у яких є забезпечені родичі в Україні, беруть в заручники, щоб потім отримати за них викуп. Але ця практика змінилася за останні місяці. Замість того, щоб спілкуватися безпосередньо з сім’ями полонених і звільняти їх за викуп, воєнізовані угруповання з середини 2015 року спочатку повинні отримати відповідний дозвіл з Росії, щоб упевнитися в тому, що можна звільнити цього заручника.

«Росія де-факто отримала контроль над територіями, а також за підвалами», — зазначає Матвійчук.

Заручники є інструментом в Мінському мирному процесі.

«Вони використовують заручників, щоб примусити Україну до повної амністії всіх військових злочинців, в тому числі і тих, хто збив боїнг», — каже Матвійчук.

За її словами, 44% із 165 опитаних визнали, що вони під час свого ув’язнення бачили російських бійців і навіть солдатів регулярної армії, а деякі кати відкрито давали зрозуміти, що вони — російські солдати. Одному полоненому військовий сказав:

«Ми прийшли сюди, щоб врятувати вас від фашистів, а ви, українські свині, не робите те, чого ми хочемо».

Правозахисниця робить висновок: «Без згоди Росії сьогодні більше не звільняється ні один заручник».

І Україна утримує заручників

За словами Матвійчук, її організація розслідує також порушення прав людини українською владою. Зовсім недавно, минулого тижня, «великою ганьбою для України» стало те, що національні спецслужби відмовили делегації ООН у допуску до полонених сепаратистів, додала вона.

«Потім співробітники ООН покинули країну ні з чим».

Матвійчук розповіла, що її група після цього звернулася в український парламент з вимогою надати спостерігачам допуск у всі в’язниці. За її словами, до сьогоднішнього дня в заручниках залишаються люди, які утримуються в українських тюрмах, частина з них — без пред’явлення будь-яких звинувачень.

«Затримані за підозрою в тероризмі українці частково розглядаються як заставу, якою можна скористатися при обміні полоненими».

Матвійчук вважає це «брудною практикою, але при цьому обставиною, «стимульованою» мінським мирним процесом. «Народні республіки», а значить, і Росія ігнорують пункт 5 Мінських угод.

«Вони не хочуть звільнити заручників, а хочуть обмінювати їх».

Тому і Україна, за словами Матвійчук, буде і надалі утримувати заручників, щоб поступово обмінювати їх на полонених українських солдатів і цивільних осіб.

джерело: Bild

Помилка в тексті? Виділи її мишкою та натисни: Ctrl + Enter

Реклама
 

10 вчених, які ризикнули життям заради науки

Поперднє

Керамическая плитка. Новые уникальные образы.

Наступне

Немає коментарів

    Долучитися до дискусії

    Відправити пост на email другу.

    чи Закрити

    УВІЙТИ

    Забули пароль?

    ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ

    ВТРАТИЛИ ПАРОЛЬ?

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: