Захід

Блокада Криму: не все так однозначно – Newsweek

Автор: Жов 19,2015  0

З 20 вересня кримськотатарські активісти та інші учасники акції – в основному представники «Правого сектора» – блокують потоки транспорту, що перевозить продукти з материкової частини України до Криму

Офіційний Київ ніяк не висловлюється щодо цих дій – ні на підтримку, ні з критикою. Аналітики, оглядачі та блогери реагують на ситуацію неоднозначно: деякі гаряче підтримують, інші застерігають, а дехто засуджує.

Лідер кримських татар Мустафа Джемільов вже не один місяць закликає до блокади Криму, попереджаючи, що в 80% випадків кінцевим пунктом призначення фур, що прямують на півострів Крим, виявляється Росія. Схоже, що український президент Петро Порошенко нарешті почув цей заклик і вирішив побічно підтримати блокаду Криму.

Нещодавно Джемілєв був призначений головою антикорупційного комітету України. Крім того, його можна було помітити в перших рядах української делегації  на сесії Генеральної асамблеї ООН. Таким чином, влада України вміло використовувала блокаду у своєму недавньому дипломатичному наступі на Кремль.

Але чого можна домогтися за допомогою цієї блокади? Крім безпосередньої економічної вигоди, вона переслідує і зовнішньополітичні цілі.

Однією з заявлених цілей блокади є привернення уваги міжнародної громадськості до питання анексії Криму, а також до проблеми порушення прав людини – в тому числі до переслідування кримських татар. Акція орієнтована на надання підтримки татарам, яких Росія прагне розділити за політичними переконаннями. Що цікаво, прокуратура Криму недавно попередила представників ЗМІ про небажаність офіційного використання назви «Меджліс».

На думку Києва, в якості інструменту в російсько-українській економічній війні ця блокада малоефективна, хоча вона швидше за все зможе призвести до підвищення витрат Росії на утримання захопленого півострова. За повідомленнями українських ЗМІ в перший же тиждень ціни на продукти підскочили в півтора рази. Навіть при тому, що Росія змогла організувати поставки продуктів через поромну переправу, а місцева влада вжилf заходів для стимулювання місцевого виробництва, судячи з останніх інтерв’ю, проведеним засобами масової інформації, зростання цін, пов’язане з блокадою, триває.

Для української влади блокада стала короткочасним надзвичайним заходом, що сприяє скороченню масштабів контрабанди та корупції в сфері торговельних поставок у вільну економічну зону в Криму (неконтрольований «сірий» ринок в торгівлі між Росією і Україною), створену в серпні 2014 року. Як повідомляють українські та російські ЗМІ, за перші вісім місяців 2015 року обсяг поставок з материкової частини України в Крим склав 610 000 000 доларів.

Однак номінально обсяг українсько-російської торгівлі в результаті блокади скоротився. І, схоже, це викликає у представників київської влади певну настороженість. Депутат Верховної Ради Антон Геращенко, що представляє Народний фронт (який очолює прем’єр-міністр Арсеній Яценюк), вважає, що перелік товарів, що поставляються в Крим, повинен регулюватися на законодавчому рівні.

Серед інших заяв звучить пропозиція вважати українські продукти в Криму «гуманітарних зброєю» України. І дійсно, судячи за деякими повідомленнями, кримські покупці відмовляються купувати низькоякісні молочні продукти російського виробництва. У відповідь на це Росія спробувала нанести зустрічний пропагандистський удар. За результатами опитування, проведеного РІА «Новости», з 18% кримчан віддають перевагу купувати не російські, а українські продукти, 10% керуються не якістю, а ціною. Але навіть у цьому випадку загальний результат для України не завжди негативний.

Ще одним важливим фактором блокади є внутрішня політика України. Неофіційна підтримка активістів Меджлісу українською владою робить позитивний вплив на суспільство, де вже позначилася відсутність сильних державних інститутів, і в якому зростає невдоволення. Принциповість активістів, їх ентузіазм та відсутність бюрократизму йдуть владі на користь. Правда, існує і негативний аспект, оскільки ініціативу в цьому протестному русі можуть перехопити деякі радикальні угруповання. Скористатися блокадою в своїх інтересах може «Правий сектор», і, за даними недавнього опитування громадської думки, рівень підтримки цього руху серед населення вже виріс до 6%.

Зрозуміло, такий поділ повноважень з групами активістів дає позитивні результати лише в певних межах. Губернатор Одеської області Михайло Саакашвілі попередив, що виключне право на застосування сили в блокаді Криму держава повинна зберегти за собою. Ставленики Росії в уряді Криму відразу ж скористалися тим, що в акції бере участь «Правий сектор», Віце-і прем’єр уряду Криму Руслан Бальбек поставив «Правий сектор» в один ряд з Меджлісом.

При цьому влада Криму зробили ряд символічних політичних кроків. Наприклад, 1 жовтня прем’єр-міністр Криму Сергій Аксьонов оглянув місце будівництва нового моста через Керченську протоку, який має з’єднати Крим з Росією. Правда, якщо роботи будуть вестися згідно з проектом, міст буде повністю введений в експлуатацію лише в червні 2019 року.

За заявою активістів, не виключено, що їх акція протесту затягнеться на роки. Однак якщо вони доб’ються припинення подачі в Крим електрики, то для України це може бути пов’язано з серйозними економічними, політичними і навіть військовими ризиками.

джерело: Newsweek

Помилка в тексті? Виділи її мишкою та натисни: Ctrl + Enter

Реклама
 

5 звичних для нас речей, що шокують іноземців

Поперднє

The Independent: молода революціонерка призначена главою митниці в охопленій злочинністю Одесі

Наступне

Немає коментарів

    Долучитися до дискусії

    Відправити пост на email другу.

    чи Закрити

    УВІЙТИ

    Забули пароль?

    ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ

    ВТРАТИЛИ ПАРОЛЬ?

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: