Захід

De Welt: Якщо Україна переможе, то слід очікувати розвалу Росії

Автор: Гру 6,2015  0

Конфлікт між Україною і Росією виявив структурну слабкість Європейського Союзу, яка не дозволяє йому реагувати на подібні виклики. Проте в України є хороші шанси домогтися успіху

Нещодавно автор цих рядків виступав перед офіцерами і солдатами Бундесверу з доповіддю на тему української кризи. По закінченні заходу  був невеликий фуршет, і тоді до мене підійшов один полковник і поставив пряме запитання:

«Чому українці не віддадуть росіянам Крим і ці … ці інші регіони, щоб настав спокій?»

Тим самим він висловив думку, досить поширену серед німецьких політиків і людей, що цікавляться політикою. Таку позицію цілком можна назвати цинічною, якщо абстрагуватися від того, що політика, взагалі, цинічна штука.

Це питання, серед іншого, грунтувався на поширеному сприйнятті Росії: Кремль є  важливим гравцем, що може собі дозволити відбирати у слабших (українців, грузин, чеченців і т. Д.) жителів «сходу» все, що йому потрібно.

Треба сказати, що цей полковник представляв поширену в Німеччині думку з приводу російсько-української проблеми, згідно з якою конфлікт повинен бути вирішений якомога швидше, у відповідності з принципом «нічого особистого – тільки бізнес».

Кремлю не потрібен схід України

Це програшна позиція, яка свідчить про те, що люди просто не знають, через що, власне, вибухнула українська криза. Насправді її неможливо врегулювати за столом переговорів, хоча дипломати і можуть посприяти узгодженню тих чи інших демаркаційних ліній і навіть встановленню перемир’я.

Тому що в основі цієї кризи лежить зовсім не територіальний конфлікт, а щось набагато важливіше: здатність України існувати незалежно від «російської імперії».

Україні потрібен набутий після розвалу СРСР в 1991 році суверенітет, щоб реформувати свою застарілу суспільно-політичну систему і коли-небудь вступити до ЄС. У конфлікті з Росією їй, можливо, дійсно довелося б змиритися з територіальними втратами – якби в Криму та Донбасі відбулися референдуми, що реально відповідають міжнародно-правовим нормам, в ході яких були б прийняті відповідні рішення.

Кремль, у свою чергу, зацікавлений у тому, щоб Україні не вдалися системні реформи, і щоб вона і далі залишалася в сфері впливу потихеньку вмираючої після розпаду Радянського Союзу російської «імперії», зокрема, щоб українці навіть не думали про ЄС.

Про те, наскільки Україна важлива для Росії, свідчить той факт, що Путін через неї пішов на розв’язування глобальної кризи. Своєю атакою на західного сусіда він спровокував втручання в конфлікт США, ЄС і – в дещо меншій мірі – Канади та Австралії. У той же час він знав, що у цих західних гравців немає ні солдатів, ні зброї, ні бажання боротися за територіальну цілісність України.

У Заходу є тільки один, але дієвий в довгостроковій перспективі  інструмент: економічні санкції.

Зрозуміло, російський президент не міг не думати про наслідки своєї агресії для ЄС: адже розвал України, на який він сам, схоже, згоден, для Євросоюзу спричинив би за собою масштабні проблеми.

Ця країна – не клон Росії

Вкрай сумнівно, щоб ЄС при такому розвитку подій вдалося вишукати необхідні військові та економічні ресурси або терміново придумати якийсь чудовий засіб щодо вирішення цих проблем. Тим більше що європейці, схоже, і так не справляються навіть з набагато легшими задачами, ніж допомога слабкій і ураженій корупцією, але все ще єдиній Україні.

Цей конфлікт, в черговий раз, виявив структурну слабкість Європейського Союзу, не здатність адекватно відреагувати на несподівані виклики через  брак політичного суверенітету та відповідних атрибутів (в даному випадку єдиного міністерства закордонних справ, загального оборонного бюджету і загальної армії).

Кремль розв’язав цей конфлікт, щоб захистити авторитарний режим і свою прогнилу імперію від України, що повертається на захід.

При цьому він спирається на потужну пропаганду російської національної ідентичності, головним аспектом якої, на жаль, як і раніше залишається абсолютно помилкова думка, що українці є свого роду «клонованими росіянами».

Боротьба за територіальну цілісність

Якщо Україна в найближчі роки не розпадеться на частини, то вона витримає нинішню кризу і стане ще сильнішою, бо подолати такі проблеми можна лише через реалізацію системних реформ. Росія ж, може зануритися в пучину кризи, пов’язаної з пошуками своєї ідентичності. Хто, дивлячись на нинішній розвиток подій, візьметься стверджувати, що окуповані зараз Росією українські території в майбутньому залишаться у складі Росії?

Скоріше можна буде очікувати краху нинішньої «імперії» Росії і важкого народження нової, кращої, ніж зараз, національної держави Росії. У країн-членів ЄС є, у свою чергу, шанс допомогти народженню кращої Росії. Для цього їм всього лише потрібно чітко слідувати власним принципам, допомагаючи Україні в боротьбі за територіальну цілісність там, де це ще можливо.

До речі, згаданий вище полковник виступив зі своєю пропозицією вже після того, як доповідач докладно роз’яснив специфіку сформованої ситуації. Глибоко розколотій відносно російсько-української кризи Німеччині буде надзвичайно важко зайняти правильну позицію. «Крим і ці … ці інші регіони» тим не менше належать Україні.

джерело: De Welt

 

Помилка в тексті? Виділи її мишкою та натисни: Ctrl + Enter

Реклама
 

Герої АТО, що не повернулися додому. Фоторепортаж

Поперднє

Foreign Policy: у Росії відбувається битва між телевізором та холодильником

Наступне

Немає коментарів

    Долучитися до дискусії

    Відправити пост на email другу.

    чи Закрити

    УВІЙТИ

    Забули пароль?

    ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ

    ВТРАТИЛИ ПАРОЛЬ?

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: