Захід

Foreign Affairs: більше половини російських чоловіків “косять” від армії

Автор: Лис 12,2015  0

У Росії існує обов’язкова військова служба для чоловіків у віці від 18 до 27 років. Однак згідно з останньою доповіддю Дослідницької служби Європейського парламенту, щороку від призову імовірно ухиляються половина потенційних призовників – 75000 людей з приблизно 150000

Судячи з усього, конфлікти в Україні та в Сирії можуть додатково підвищити цей показник. Осінній призов цього року, що триває з 1 жовтня по 31 грудня зачіпає 147000 хлопців, виявив найвищий рівень небажання служити за останній час. Особливо незадоволені російські військові освіченими молодими людьми, які йдуть в аспірантуру, що дозволяє їм відкладати службу до тих пір, поки вони не вийдуть з призовного віку.

Молодий психолог з Москви Володимир Берхін недавно вступив до аспірантури одного з престижних московських університетів.

«У Росії молодий чоловік, який хоче уникнути призову, може або назватися хворим – божевільним, короткозорим і так далі, – пояснив він мені, – або піти в поліцію або в пожежні». Йому ці варіанти не подобалися, але й служити теж не хотілося. Російські призовники часто стикаються в армії з «дідівщиною» – жорстокими знущаннями,  яка вже довела до самогубств сотні людей.

Тому Берхін вибрав писати дисертацію. Пацифістом себе не вважає. Мова, швидше, йде про просте небажання проходити ритуали ініціації, які можуть включати в себе все що завгодно – від виконання принизливих наказів дідів до згвалтування. Згідно з опитуванням, на який посилається журнал, 70% російських чоловіків заявили, що від перспективи армійської служби їх відвертала саме «дідівщина». 26-річний Олексій з одного з підмосковних міст, який просив не називати його прізвище, теж вибрав аспірантуру.

«Це хороший законний вихід», – пояснив мені молодий історик.

Як повідомляє Дослідницька служба Європейського парламенту, багато ухильників або намагаються відкупитися від служби, або підкуповують лікарів, незаконно отримуючи довідки про хвороби. Однак і те, і інше – злочини, і хоча злочинців далеко не завжди ловлять і судять, порушувати закон подобається не кожному. У освіченої молоді є і ще один варіант – продовжувати навчання. На практиці це означає, що росіяни зі здібностями до навчання в армію не потрапляють.

«З моїх друзів служив тільки один, і тільки тому, що сам цього хотів», – стверджує старший науковий співробітник Російської академії наук Євген Куликов.

В академічній відстрочці, зрозуміло, немає нічого незвичайного. Під час В’єтнамської війни на неї претендували 16000000 американців. Багато для цього записувалися на додаткові програми бакалаврату чи магістратури. Точно так само і в Радянському Союзі ухилення від призову прийняло повальний розмах в ході Афганської війни, яка закінчилася в 1985 році. У своїй розсекреченій доповіді ЦРУ 1988 року було заявлено, що радянська еліта активно відкупилася і відкуповує своїх дітей від відправки в Афганістан і від військової служби в принципі. За відомостями ЦРУ, «відкос» від Афганістану коштував від двох до п’яти тисяч рублів. Це була величезна сума, якщо врахувати, що в 1988 році році доходи перевищували 250 рублів на місяць тільки у 7% російських домогосподарств.

Незвичайний в даному випадку саме масштаб явища і виникла навколо нього індустрія. За останні 20 років з’явилося безліч приватних університетів – часто сумнівної якості – з власними аспірантурами. Згідно з офіційною статистикою, в 2013 році в аспірантурі навчаються 132002 людини. При цьому в 1 991 році в країні було всього 59314 аспірантів. За даними статті, що вийшла в 2011 році в журналі «Троїцький варіант», 32% опитаних аспірантів (45% аспірантів чоловічої статі) назвали відстрочку однією з причин свого вступу до аспірантури. Серед чоловіків це третя за значенням мотивація після «прагнення займатися науковими дослідженнями» і «прагнення одержати вчений ступінь для розвитку кар’єри» (респонденти могли назвати більше однієї причини).

«Грубо кажучи, є дві групи аспірантів-чоловіків, – стверджує старший науковий співробітник Інституту освіти московської Вищої школи економіки Ігор Чириков. – Для першої категорії звільнення від служби – важливий бонус, що дозволяє продовжувати заняття без перерви. Для другої категорії воно – самоціль ».

За словами Чирикова, перша група помітно більша, так як дисертація – далеко не найлегший спосіб не потрапити в армію. У державних університетах можна вчитися безкоштовно, проте потрібно показувати пристойні результати. У приватних університетах вчитися набагато легше, але це дорого коштує. Як би там не було, зазначає він, «безумовно існують люди, які йдуть в аспірантуру лише, щоб уникнути військової служби, і з цим пов’язана одна з проблем російської освітньої політики».

Зараз уряд усерйоз узявся за, як висловився Чириков, «фабрики дипломів». Воно активно оцінює якість освіти у приватних університетах, в яких в даний час навчаються приблизно п’ять мільйонів з семи мільйонів російських студентів. Раніше цього року міністр освіти і науки Дмитро Ліванов заявив, що планується в підсумку скоротити число університетів на 40%. Одночасно влада намагається зробити службу привабливішою, покращуючи умови життя для солдатів. Зокрема вони активно будують нові казарми і скоротили термін служби до одного року.

Однак поки всі ці заходи не спрацювали. За даними Росстату, російського державного статистичного агентства, за першу половину 2014 року кількість злочинів проти військової служби – тобто актів дезертирства, ухиляння від призову і нестатутних відносин – виросло на 17%. За відповідними статтями було порушено 1 409 кримінальних справ.

Сама по собі гонитва за дисертаціями, можливо, не так вже й погана. Зрештою, Росія в підсумку отримує більше високоосвічених громадян. Однак збройним силам ці люди теж би згодилися – тим більше, що уряд запустив програму з модернізації армії об’ємом в 19 трильйонів рублів, що включає в себе постачання військових більш сучасною зброєю.

«Ситуація з людськими ресурсами в збройних силах заважає Росії досягти тих амбітних цілей, які вона поставила собі в галузі оборонної модернізації, – вважає професор Норвезького університетського оборонного коледжу Катажина Зіск (Катажина Zysk). – Вдобавок російський демографічний спад призвів до того, що придатних до військової служби чоловіків у країні стало менше. Вже зараз деякі частини недоукомплектовані».

До того ж багато солдатів потрапили на службу тільки тому, що їм не вистачило грошей або спритності від неї позбавитися

Кремль, усвідомлюючи цю проблему, хоче позбавити армію від призовників. До 2017 року в Збройних силах повинно налічуватиметься 425000 професійних військових – що становить половину від усього особового складу. Тим не менш, перехід на професійну службу займає більше часу, ніж планувалося, а поки ефективність продовжує страждати.

«Потреба в сучасних технологіях збільшує потребу у висококваліфікованих і добре підготовлених кадрах, – стверджує Зіск. – Для цього потрібні професійні солдати, а не призовники. Однак у Міністерства оборони не виходить залучити необхідну кількість контрактників, тому у багатьох ключових сферах Росії як і раніше доводиться покладатися на призовників».

Поки перехід на професійну основу ще не відбувся, армія намагається зловити в свої мережі хоча б частину тих, хто уникнув призову. Два роки тому вона створила елітні роти з покликаних на службу вчених. Ці підрозділи вже підготували 130 раціоналізаторських пропозицій і 350 наукових статей. Зрозуміло, уряд також могло б скасувати відстрочки по навчанню. Однак більш ефективним кроком з його боку явно буде приборкати «дідівщину».

джерело: Foreign Affairs

Помилка в тексті? Виділи її мишкою та натисни: Ctrl + Enter

Реклама
 

Foreign Policy: Путін все більше боїться терактів у Росії

Поперднє

Всі телеканали України під контролем олігархів - Foreign Policy

Наступне

Немає коментарів

    Долучитися до дискусії

    Відправити пост на email другу.

    чи Закрити

    УВІЙТИ

    Забули пароль?

    ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ

    ВТРАТИЛИ ПАРОЛЬ?

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: