Захід

Корупція стала міжнародним брендом України – De Zeit

Автор: Тра 7,2017  2

Реформи в Україні гальмують корупцією в парламенті, підконтрольністю ЗМІ та саботажем з боку глави держави

За останні три роки моя країна (автор статті – Сергій Лещенко, – прим. ред.) пережила відсторонення від влади авторитарного президента Віктора Януковича, окупацію частини територій і десятки тисяч людських жертв. Саме корупція послабила нашу армію і зробила країну легкою здобиччю Росії. Корупція підірвала національну валюту, позбавила мільйони людей соціальних гарантій і робочих місць. Ця драматична доля, яку переживає наша країна на східних кордонах Європи, змушує нас щодня присвячувати себе боротьбі за чесну політику в Україні.

Два з половиною роки тому я став депутатом після 14 років роботи журналістом-розслідувачем. Описуючи політику зовні, я був готовий зіткнутися реальністю, але все одно шокований цинізмом побаченого. Парламент України я називаю найбільшим бізнес-клубом Європи, де купівля членської картки зобов’язує час від часу натискати кнопки голосування, але головний бонус ти отримуєш приховано від очей громадськості – можливість займатися переділом державних грошей в ім’я свого збагачення.

Читайте також: Яка кінцева мета «великої стратегії» Росії? — The Washington Post

Старт-ап по-українськи виглядає так: вклавши кілька мільйонів доларів у неохайну виборну кампанію, через кілька скликань ти можеш стати мультимільйонером зі своїм приватним літаком і яхтою – як це відбулося з одним із найкорумпованіших політиків Віталієм Хомутинніком. При цьому для фінансового успіху тобі не треба бути першопрохідцем в якомусь бізнесі або інноватором – достатньо за хабарі домовитися про те, що будеш обслуговувати український бюджет. Таким заробіткам позаздрять найуспішніші зірки Кремнієвої долини.

У стінах парламенту корупція витає в повітрі, і навіть через два з половиною роки після присяги мені важко до цього звикнути. Іноді я чую за спиною, як депутати прямо сидячи на місці для голосування вирішують бізнес-питання. Хоч це і заборонено Конституцією, але навіть в нинішньому скликанні Ради вважається нормою поєднувати бізнес і політику. Особливо чітко це видно, коли ми повинні голосувати за бюджет. Засідання парламенту тривають до 5 ранку, щоб задовольнити корупційні інтереси усіх центрів впливу у політиці. Уряду вдається зібрати голоси навіть партій, які декларують свою опозиційність. Одна з них, очолювана оскаженілим популістом Олегом Ляшко, справно голосує за бюджет в обмін на те, що підприємство їхнього однопартійця отримає більше 20 мільйонів євро з бюджету для виробництва пожежних машин.

В минулому році наш революційний парламент прийняв закон про фінансування партій з державного бюджету, за аналогією з тим, який діє в Німеччині з 1960-их років. Я був автором цього закону, який входив в перелік вимог Євросоюзу для отримання безвізового режиму, і головний постулат, з яким я виступав з трибуни: публічні гроші в обмін на прозорість партійних фінансів. Доповідаючи цей закон, я бачив опір старих політичних корупціонерів. Під їх тиском закон був змінений – бюджетні гроші отримують поки що парламентські партії, які не дотримуються фінансової гігієни.

В результаті, через півтора року після прийняття закону політика залишається каламутною річкою, де молоді сили намагаються вижити в оточенні корумпованих рептилій. Головна ж проблема цієї боротьби в тому, що президент Порошенко зайняв сторону старих політиків, які використовують владу для набивання власних кишень. В умовах саботажу у виконанні глави держави реформи йдуть набагато повільніше, але вони також незворотні, як і вибір українських громадян на користь європейських цінностей, зроблений на Майдані під час Революції гідності в 2014 році.

Тим часом, все більш очевидним стає, що бажання чинного президента Порошенко переобратися на другий термін на виборах 2019 року не тільки гальмує реформи, знижуючи його готовність до непопулярних заходів, але навіть призводить до згортання антикорупційних досягнень.

Для побудови своєї кампанії Порошенко обрав перевірені методи, які я як журналіст бачив ще в кінці 1990-их у часи авторитарного президента Кучми. Рецепт включає в себе консолідацію правоохоронних відомств, блокування критичних матеріалів на телебаченні, широке використання засобів тіньового походження та дискредитація конкурентів.

Читайте також: The Washington Post: колишній бойовик ДНР потрапив до лав американської армії

На сьогодні під контролем президента Порошенко перебуває Служба безпеки України, роль якої в соціальних процесах істотно зросла після початку агресії проросійських бойовиків на сході України. При чому спецслужба не гребує не тільки стежити за цивільними активістами, незалежними журналістами і опозиційними політиками, але бере участь вирішення бізнес-конфліктів. Тому наше молоде покоління регулярно присвячує увагу спецслужбам. Це призвело до початку розслідування діяльності одного з керівників спецслужби Павла Демчини, яке почало незалежне Національне антикорупційне бюро.

Також в обоймі президента Порошенко – Генеральна прокуратура, яку очолює його кум і колишній керівник президентської фракції в парламенті Юрій Луценко. За рік керівництва прокуратура залишається нереформованою і заангажованою, а частина співробітників в обхід генерального прокурора підпорядковується друзям президента. Тому молоді політики і журналісти-розслідувачі регулярно виступають з викриттям тіньового впливу на прокуратуру, що призвело до відставки трьох генеральних прокурорів за три роки.

Ще одне силове відомство, яке напередодні виборів президента може опинитися в руках президента – це Державне бюро розслідувань. За підсумками конкурсу на посаду керівника, обидва фаворити повністю підконтрольні президенту. Також під впливом адміністрації Порошенка знаходяться новостворені органи – агентство по запобіганню корупції й антикорупційна прокуратура.

Єдиним по-справжньому незалежним органом є Національне антикорупційне бюро, яке нещодавно спровокувало гучний політичний скандал, заарештувавши наближеного до президента керівника фіскальної служби Романа Насирова. Президент, розуміючи, що антикорупційні розслідування рано чи пізно вийдуть на його соратників, веде кулуарну боротьбу по дискредитації НАБУ. Останній місяць в парламенті ми витратили на те, щоб зірвати плани адміністрації президента призначити заангажованого аудитора НАБУ, що передбачало б подальше звільнення керівника бюро. Цей сценарій вдалося зламати лише безпрецедентною консолідацією зусиль політиків-антикорупціонерів, громадських активістів і західних дипломатів.

Читайте також: The New York Times: чому народи шукають імператорів

Крім силовиків, прискореними темпами йде консолідація медіа. Лояльність олігархічних телеканалів для президента Порошенко забезпечено спільними схемами заробітку, як, наприклад, в енергетиці, де Порошенко через підконтрольного державного регулятора створив умови для отримання надприбутків засновнику донецького клану Рінатом Ахметовим. А ті мас-медіа, які належать соратникам поваленого Януковича, знаходяться на гачку у нинішньої влади – їх шантажують закриттям і накладенням великих штрафів. Втім, тотальна цензура більше неможлива в Україні – у нас незалежні соціальні мережі та онлайн-телебачення стало головним джерелом інформації для значної частини населення.

На тлі контролю над силовиками і мас-медіа, Порошенко отримує неконкурентні переваги перед іншими конкурентами. А проти всіх активістів, журналістів та державних службовців, які займаються розслідуванням неохайності влади, проводиться кампанія дискредитації з використанням інформації, зібраної спецслужбами. Цим цілям навіть покликане допомагати українське “Ольгино” – центр продукування фейкових інтернет-користувачів і новин для проведення інформаційних атак проти опонентів влади. На маловідомих сайтах регулярно з’являються помилкові повідомлення про те, що самі антикорупціонери ведуть спосіб життя на широку ногу, публікують фотомонтаж компрометуючих зустрічей. Потім ці лже-новини потрапляють в широкі маси після заяв продажних “експертів” або провладних політиків.

Останній приклад такої боротьби – це введення системи електронного декларування активів і заробітків цивільними активістами, які борються з корупцією. Закон, списаний з путінського акта про іноземних агентів, покликаний приборкати незалежні голоси. Але на практиці, думаю, це призведе до зворотного результату, а провладні ідеологи такого наїзду тільки налаштують проти себе частину суспільства

Чинний президент все ще залишається вразливим перед громадською думкою. Обвал його рейтингу змушує прислухатися до голосу як соціальних мереж, так і протестуючих. Тому останнім часом він змушений був піти на поступки і скасовувати непопулярні рішення або ж публічно висловитися на підтримку громадських ініціатив.

Глобальна помилка президента Петра Порошенка в тому, що він намагається піти проти законів історії. Боротьба з корупцією стала міжнародним феноменом, від Румунії до Південної Кореї, від Бразилії до Індонезії. Після Революції гідності це тепер політична мода в Україні. І перед чинним президентом є вибір. Він може очолити цей рух, але для цього доведеться виконати обіцянку, дану три роки тому в інавгураційній промові. Тоді, цитуючи сінгапурського авторитарного лідера Лі Кван Ю, Порошенко зажадав від нових правоохоронних органів посадити у в’язницю “трьох друзів”, пов’язаних з корупцією. Альтернатива цьому – почати полювання на відьом за російським сценарієм, атакуючи громадських активістів та антикорупційні органи, намагаючись повернути втрачений рейтинг гаслами псевдо-патріотизму, декомунізації, антиросійської пропаганди і популізму.

Джерело: Die Zeit

Читайте також: Голодна планета: як відрізняється тижневий раціон в різних країнах світу

Помилка в тексті? Виділи її мишкою та натисни: Ctrl + Enter

Реклама
 

Яка кінцева мета «великої стратегії» Росії? — The Washington Post

Поперднє

Як працює тіньовий ринок електронного сміття

Наступне

2 Коментарі

  • Андреевич травня 7, 2017 ВІДПОВІДЬ

    Зрада…

    Наших керуючих злодіїв державного маштабу ,яничарів,зрадників таких,як чурка Ахметов і як жи…ди Коломойський,Фірташ,Вальцман,Гройсман, в свій час,під чітким керівництвом злочинних КГБ-ФСБ РФ було виведено на фінансовий олімп України. І шлях їм чистили від патріотів України,таких як Вячеслав Чорновіл,як Гонгадзе і багато,багато інших…
    І ось наша,українсько-олігархічна тічка злодіїв-зрадників наразі відпрацьовує перед кровавим КРЕМЛЬОМ всі свої пільги і матеріальні блага в вигляді здачі Криму,Донбасу і в вигляді організованих,завідомо ПРОГРАННИХ МІЖНАРОДНИХ ПОЛІТИЧНИХ І ЮРИДИЧНИХ СПРАВ,для пiдриву мiжнародного авторитету украiнськоi державностi.
    Жид…всько-олігархічна влада України все робить для того щоб знищити народ України,або вигнати його в найми до інших Держав. Любе рішення,любий закон,який приймає олiгархiчно-ручна Верховна Зрада України антинароднi і антиукраїнськi!!!
    I ЦЕ ВИДНО НЕОЗБРОЄНИМ ОКОМ ,А НЕ БАЧИТЬ ЦЬОГО ТІЛЬКИ ДУРЕНЬ,АБО КРЕМЛІВСЬКИЙ ХОЛУЙ….
    До народу України-Русі…

    Неначе суки з кобелями
    Жиди злигались з москалями.
    Ця тiчка здавна i по нинi
    Лиє кров по Україні.

    “Жиди погані правлять нами,
    А ми ще гірші ніж жиди,
    Ми побратались з москалями,
    І на смерть героїв обрекли!

    Ми в президенти олігарха
    Обрали на біду країни!
    Зробили з злодія Монарха,
    Наразі в нас одні руїни!

    Раби в десятім поколінні,
    Для чого в світі живемо?
    Ми зрадники, і в тому винні,
    В жидiвських наймах помремо!

    Тупi,продажнi,меркантiльнi,
    Таких ми вибрали до влади!?
    Вiд Кремля вони не вiльнi,
    I. душою – знатнi гади…

    Позор нардепам і Гарантам,
    Вас всіх нащадки заплюють!!!
    Ви Крим продали окупантам,
    І вже Донбас жиди здають…

    1

  • махно травня 7, 2017 ВІДПОВІДЬ

    Андреевичу – ты позно прозрел, парень…..

    2

Долучитися до дискусії

Відправити пост на email другу.

чи Закрити

УВІЙТИ

Забули пароль?

ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ

ВТРАТИЛИ ПАРОЛЬ?

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: