Захід

NYT: Захід не так розуміє Путіна

Автор: Сер 13,2015  0

Кремль не має чіткої стратегії і постійно імпровізує

Популярність Путіна – це слабкість, а не сила Росії.  Коли у 1947 році голова місії США в СРСР Джордж Кеннан написав свою знамениту “Довгу телеграму” щодо фундаментальних засад політики проти комуністичної імперії, він згадав ім’я Йосипа Сталіна лише тричі. Хоча радянський тиран на той час правив Радянським Союзом як імператор. Через 70 років після того, наступник Сталіна Володимир Путін бачить своє ім’я жирним шрифтом майже на кожній сторінці записок і документів, автори яких намагаються зрозуміти поведінку Росії і її стратегію.

Зрозуміти Путіна означає зрозуміти Росію в цілому. Але це не так.  В часи Холодної війни для американців система прийняття рішень в СРСР була чимось на кшталт чорної коробки: всі знали, що з неї виходить, але ніхто не знав, які процеси відбуваються всередині. Радянська політика була загадковою, але і стратегічною. В ній було місце для певної філософії, і розуміти систему було необхідно.

Колишній політтехнолог Путіна Гліб Павловський запевняє, що політика Кремля досі загадкова, але більше не стратегічна. Він порівнює кремлівську поведінку з джазовим гуртом: потрібно постійно імпровізувати, щоб пережити актуальну кризу. Крастєв вважає, що Павловського навряд чи можна назвати популярним голосом на Заході, але до нього варто прислухатися. Будучи одним із співавторів внутрішньої політики режиму Володимира Путіна, він 10 років представляв кремлівських “джазистів”. Цього року Павловський опублікував свою книгу під назвою “Система Російської Федерації”, в якій розкритикував підхід Заходу до політики Росії. В ній йдеться про те, після того, як Путін взяв на себе всю відповідальність за анексію Криму, це принесло йому популярність на рівні 80%, але позбавило бажання кожного дня працювати над політичними рішеннями. Він хоче бути поінформованим про все, але ігнорує національні проблеми. Міністри, за словами Павловського, чекають довгі години, щоб отримати накази від адміністрації Путіна, але він нічого не наказує. Він лише слухає. Кремлем сьогодні керує не воля президента, а його неоднозначність. Війна між різними таборами через це посилюється.

Таким чином, Росія сьогодні не ідеологічна військова сила, яка хоче перекроїти світовий порядок і не борець за сфери впливу. Те що дійсно рухає Кремлем на чолі з Путіним – це не стратегія, а зазіхання на право порушувати міжнародні закони. Бути порушником, якого не карають, для Кремля сьогодні і означає бути великою державою і силою. Сьогоднішня політика Росії, на думку Павловського, продиктована навіть не бажанням стати міжнародною силою, а скоріше внутрішньою слабкістю. В неї немає чіткого бачення, яким буде майбутнє після Путіна. Адже нинішній президент зробив будь-яку політичну альтернативу собі немислимою. Вся країна тепер в пастці його особистого успіху.

Іншими словами, ненормальна популярність Путіна – це слабкість, а не сила. І російські лідери це знають. На саміті у Валдаї голова адміністрації президента Росії В’ячеслав Володін сказав, що “без Путіна немає Росії”, і це не дарма. Російська політична система функціонує на уявленнях про безсмертя президента. Але попри те, що Путін поводиться як цар, Росія – не монархія. Його доньки не успадкують трон від нього. Нинішній президент був всенародно обраним, але саме він остаточно знищив виборчу систему як інструмент мирної зміни влади. Його партія “Единая Россия” стала потужним інструментом для фальсифікації виборів, але, на відміну від китайської Компартії, вона не автономна і не має серйозної ідеологічної бази, щоб забезпечити правонаступництво лідерів. Книга Павловського вказує на те, що на Заході пропускають повз увагу ментальність “судного дня”, яка нині охопила російську політичну еліту.

Щоб зрозуміти поведінку Росії, варто більше дивитися на розпад СРСР, ніж на зміну цінностей і геополітичні інтереси. Кремль досі наповнений тими, хто пережив колапс Радянського Союзу. І це мислення в ключі необхідності виживати вкорінилося назавжди.

джерело : NYT

Помилка в тексті? Виділи її мишкою та натисни: Ctrl + Enter

Реклама
 

Українська криза стосується не тільки України

Поперднє

Семестр у Північній Кореї: студентське життя в Пхеньяні

Наступне

Немає коментарів

    Долучитися до дискусії

    Відправити пост на email другу.

    чи Закрити

    УВІЙТИ

    Забули пароль?

    ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ

    ВТРАТИЛИ ПАРОЛЬ?

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: