Захід

Open Democracy: кому добре живеться в Криму?

Автор: Кві 3,2017  0

В Криму доведені до відчаю вчителі та медики виходять на мітинги. Головна вимога — гідні зарплати і гарантії збереження робочих місць. Нерівність, з якою стикаються представники бюджетної сфери, викликає невдоволення серед кримчан

«Голодні вчителі»

«Дайте зарплату освітянам», «Скільки можна терпіти?», «Голодний учитель не може працювати». З такими гаслами не так давно в центрі Сімферополя зібралися два десятки педагогів. Співробітники єдиного на півострові козачого кадетського корпусу вимагали виплати зарплат. На акції перебував Ілля Большедворов, голова Кримського антикорупційного комітету, який розповів про причини не виплати зарплат.

Педагоги в кадетському корпусі виживають за рахунок батьків учнів: хоча освіта в корпусі формально безкоштовна, батьки постійно змушені виділяти кошти на зарплату вчителям зі своєї кишені. Міністерство освіти Криму відмовляється виплачувати належні за законом субсидії і не погоджує навчальному закладу бухгалтерську звітність.

Відомство неодноразово намагалося відкликати ліцензію у кадетського корпусу, але суди зайняли сторону установи. Ще складніша ситуація у педагогів з дитячого садка в селі Василівка Білогірського району. Згідно з опублікованими Большедворовим платіжками відомства, на руки співробітники дитсадка отримують 4-5 тисяч рублів ($80) в місяць. Не так давно село відвідав голова «російської» республіки Сергій Аксьонов.

Але, як стверджує громадський активіст, місцевий відділ освіти під загрозою звільнення заборонив педагогам скаржитися на рівень зарплати. Згідно офіційних цифр Держстату, в Криму рівень середньої зарплати педагога в школі в першому півріччі 2016 року становив близько 31 тис. рублів, а у викладачів вузів — 49,6 тис. руб. Середня зарплата лікарів та працівників медичних організацій в Криму — 39,1 тис. руб.

Віце-прем’єр російського уряду Ольга Голодець заявила, що за підсумками 2016 року в республіці зафіксовано зростання середньої зарплати — до 25245 рублів ($416). Це 68,7% від середньої заробітної плати по Росії, яка становить 36 746 рублів ($612). Для порівняння, згідно постанови Ради міністрів, прожитковий мінімум на душу населення в Криму в 2016 році склав 9502 рублів ($158) в місяць, для працездатного населення — 10174 руб., для пенсіонерів — 7850 рублів, для дітей — 9913 руб.

Однак, за словами Іллі Большедворова, офіційні звіти про доходи не відповідають дійсності.

«Звідки беруться показники тих же середніх зарплат, я не розумію. Середня зарплата працівника дошкільного закладу в Білогірському районі декларується на рівні 22-23 тисяч рублів. Але на ділі місцевий відділ освіти абсолютно нераціонально розподіляє стимулююче  фінансування, що становить до 50% зарплат. Дошкільні заклади отримують рівні суми, тільки в одному з таких працює 60 чоловік, і вони отримають по 500 рублів „стимулюючих”, а в іншому – 10 осіб, та суми вже інші», — розповів голова Кримського антикорупційного комітету.

Сміховинними виглядають і стипендії студентів кримських вузів: з моменту встановлення в Криму російської влади вони істотно знизилися і виявилися в рази менше тих сум, що були в Україні. На початку 2016 року стипендії кримськими студентам знизили до загальноросійських стандартів. Наприклад, студентам Севастопольського державного університету, які навчаються на бюджетній основі, виплати скоротили з 4500 рублів ($75) до 1300 руб. ($21), підвищена стипендія становила 2600 руб. Зараз розмір мінімальної стипендії — близько 1500 руб. ($25).

Для порівняння: в Україні, де прожитковий мінімум близько 1600 гривень ($60), стипендія від 1100 до 1600 грн ($40-60).

«Зараз стипендії стали менші, ніж були при Україні 3 роки тому, — ділиться студент одного з кримських вузів. — Раніше це були невеликі гроші, а зараз — тим більше. Звичайно, це дуже мало для нормального життя. Приміром, іногородній студент вчиться в Сімферополі, і йому необхідно житло. Оренда скромної однокімнатної квартири в столиці — близько 15 тисяч рублів ($250). Кімната — 5 тисяч рублів. Якщо студенту з провінції виділять кімнату в гуртожитку, можна заощадити певну суму. Крім цього, треба врахувати витрати на харчування, транспорт, покупку одягу і хоч якісь розваги».

За словами співрозмовника, у вільний від роботи час він займається дизайнерськими проектами. Для нього це основний вид заробітку, який дає змогу задовольнити мінімальні потреби. Також фінансову допомогу йому надають батьки.

Несправедлива різниця в зарплатах

Кримчан обурює те, як розподіляються бюджетні кошти, зазначає Большедворов.

«Наприклад, та ж різниця в оплаті праці педагогів: у Сімферопольському районі зарплати 25-30 тисяч рублів, а в інших районах — до 16-20 тисяч. А зарплата помічників вихователів і техперсоналу у дошкільних установах часом навіть не дотягує до мінімальної», — каже громадський діяч.

У результаті, зазначає він, кримчани незадоволені роботою місцевої влади. Випадків з несправедливим нарахуванням зарплат на півострові — десятки. В той момент, коли Крим опинився під контролем Росії, була переглянута система нарахування виплат. Вчитель однієї зі шкіл Сімферополя, який попросив не уточнювати його місце роботи, в бесіді з Open Democracy зізнався: у переході з українського минулого в російську реальність працівники освіти стали отримувати зарплату в кілька разів вище попередніх.

“Кожен вчитель в середньому заробляв від 500 до 1000 доларів США в залежності від вислуги років, стажу та місця роботи», — згадує педагог події трирічної давності.

Але вже навесні 2015 року умови оплати праці змінилися. За словами співрозмовника, базова розрахункова одиниця для посадових окладів працівників сфери освіти склала 5 тисяч рублів. З 2017 року змінився принцип формування фонду стимулюючих виплат (доплати і надбавки, премії та інші заохочувальні виплати), який передбачає їх зменшення.

«Ми стали отримувати другу зарплату, — зізнається вчитель. — Якщо взяти до уваги падіння рубля по відношенню до долара вдвічі, то доходи знизилися. Зараз середня зарплата вчителя в місяць становить 18-20 тисяч рублів або 300-330 доларів».

Наш співрозмовник додав, що інформація про заробітки керівництва установи, де він працює, засекречена.

«Є припущення, що у них нечувані зарплати. З урахуванням премій та різних надбавок дохід може досягати 50-60 тисяч рублів ($1000), а то й більше».

«Ми — немов жебраки»

Висока різниця в зарплатах стосується не тільки освіти. Приміром, звертає на себе увагу гучний скандал у сфері медицини, який вибухнув в Криму в жовтні минулого року. Головний бухгалтер центральної республіканської клінічної лікарні ім. Семашка в Сімферополі нараховувала собі зарплату в півмільйона рублів ($8,3 тис.) щомісяця, а заступникам головного лікаря — 300-350 тисяч рублів ($5,5 тис.). За інформацією прокуратури Криму, за неповні півроку персоналу неправомірно нарахували 17,7 млн рублів у вигляді премій. При цьому середня зарплата медпрацівника в Криму в десятки разів менше. Після широкого розголосу в пресі і втручання прем’єр-міністра Криму Сергія Аксьонова головного лікаря центральної лікарні звільнили. Однак за яким критерієм відбувалося нарахування непристойно високих зарплат, премій і чому це тривало кілька місяців, залишилося не ясно.

Інший резонансний випадок в області медицини відбувся в Керчі в червні минулого року. Після появи повідомлень у місцевих ЗМІ, внутрішній конфлікт у міській лікарні став надбанням громадськості. Медики, обурені низькою оплатою праці і відсутністю стимулюючих виплат, організували нараду за участю головного бухгалтера, економіста, головного лікаря і журналістів.

«Ми хочемо, щоб нас почули і допомогли вирішити цю проблему. Може, в цей раз нам допоможе Міністерство охорони здоров’я Росії», — заявила медсестра керченської міської лікарні Ольга Тараненко.

Співробітники установи стверджують: з січня 2016 року щомісяця у середнього і лікарського персоналу зменшувалися стимулюючі виплати, у травні вони припинилися.

«У травні санітари отримали 10% стимулюючих, а медпрацівники зовсім нічого не отримали», — повідомила голова профкому Олена Іващенко.

У той же час обсяг роботи збільшився, а заробітна плата за фактом зменшилася. Крім того, матеріально-технічна база приходить в занепад. «Ми повинні все просити: халати, тапочки, м’який інвентар, папір. Ми немов жебраки», — обурилася на зборах старша медсестра Марина Якименко. До того часу заробітна плата у медсестер скоротилася до 10-11 тисяч рублів, а при відсутності стимулюючих виплат — до 7 тисяч ($116). Після скандалу ситуацію зам’яли. Про будь-які конфлікти, пов’язані з нарахуванням виплат, не повідомлялося.

Ще один фактор, на який варто звернути увагу, — рівень зарплат у різних сферах зайнятості. На тлі працівників бюджетної сфери фахівці, зайняті у фінансовій діяльності, державному управлінні, виробництві і розподілі електроенергії, газу і води, мають досить високий заробіток. Про те, що у цих працівників найбільший розмір заробітної плати, розповіла міністр праці та соціальної політики Криму Олена Романовська.

До цієї категорії належать військові і співробітники правоохоронних органів, а також чиновники, які працюють у вищих органах влади республіки.

Наприклад, середня зарплата службовця в армії за контрактом (залежно від звання) становить від 30 до 60 тисяч рублів ($500-1000). Рядовий поліцейський отримує близько 30 тисяч рублів. Декларації кримських держслужбовців, які займають високі пости в уряді регіону, свідчать про мільйонні доходи за рік. Відповідно їх місячний дохід коливається в межах 90-150 тисяч рублів ($1500-2000).

Ілля Большедворов підкреслює: проблеми в Криму замовчуються. А відсутність у людей можливості висловити свою думку «призведе до апатії, втрати надії, можливо, і до серйозних збурень». Побічно слова Большедворова підтверджують експерти російського Комітету громадянських ініціатив, заснованого екс-міністром фінансів РФ Олексієм Кудріним.

На початку березня вони представили рейтинг найбільш політично неблагополучних регіонів Росії. Вперше в дослідження фахівці включили Крим і Севастополь. Як відзначають доповідачі, сенс перерахунку індексу соціально-економічної і політичної напруженості полягав у максимально оперативному обліку негативних, здебільшого, змін системи політичного управління в регіонах. Приводом стали як пройшли у вересні 2016 року федеральні і регіональні вибори, так і триває демонтаж системи місцевого самоврядування. Також була проаналізована і динаміка протестної активності у другому півріччі 2016 року. Експерти зазначають, що Крим і Севастополь знаходяться у зоні ризику через кілька факторів — неефективну систему управління і велику кількість публічних протестів. Крім того, Крим де-юре вже не є пріоритетним регіоном: в 2016 році зафіксовано скорочення трансфертів цього регіону в два рази, Севастополю на чверть.

«Бюджет перетворений в годівницю для обраних, у засіб відмивання грошей»

Як показує офіційна статистика, рівень зареєстрованого безробіття в Криму на кінець січня поточного року склав 0,7%, що є низьким показником. Однак деякі спостерігачі вважають, що справжня цифра зовсім інша — 35-40%. На їхню думку, реальні робочі місця за останній час з’явилися на будівництві такого великого об’єкта як Керченський міст. Правда, там в основному працюють фахівці з регіонів Росії. Леонід Грач, політик-комуніст, колишній голова кримського парламенту та екс-народний депутат України, вважає, що головною причиною створення соціально-економічної і протестної напруженості в Криму є високий рівень корупції.

«Риба псується з голови, а це значить, що бюджет перетворений в годівницю для обраних, у засіб відмивання грошей. Все це відбувається на очах кримчан: нескінченний ремонт доріг, особливо вразлива сфера ЖКГ, зростання цін і тарифів, корупція в медичних установах», — вважає Грач.

За словами політика, переломним періодом в суспільних настроях, які «яскраво виражалися в підтримці президента Росії після референдуму 2014 року», стали «гастрольні подорожі в Крим» прем’єр-міністра РФ Дмитра Медведєва.

«Фатальною фразрю під час прогулянки по феодосійським музеям — „грошей немає, але ви тримайтеся” — він фактично дав команду протестним настроям», — каже Грач.

Колишній депутат упевнений: якщо не приймуть термінових кардинальних заходів з наведення порядку на півострові, то це може обернутися соціальним вибухом і негативним результатом в Криму на виборах президента Російської Федерації в березні 2018 року. Спостерігачі вважають: ейфорія, пов’язана з приєднанням Криму до Росії, залишилася в минулому. На перший план виходять передусім побутові проблеми. Питання доходів тепер все більше хвилює кримчан, для яких вибір на користь Росії три роки тому був основним. Особливо це проявляється на тлі зростання цін на продукти харчування і товарів першої необхідності, а також послуги ЖКГ.

Джерело: Open Democracy

Помилка в тексті? Виділи її мишкою та натисни: Ctrl + Enter

Реклама
 

Bloomberg: тліючі купи сміття - перешкода на шляху України до відновлення

Поперднє

Що буде з Великобританією після виходу з ЄС: 8 ключових моментів - The Guardian

Наступне

Немає коментарів

    Долучитися до дискусії

    Відправити пост на email другу.

    чи Закрити

    УВІЙТИ

    Забули пароль?

    ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ

    ВТРАТИЛИ ПАРОЛЬ?

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: