Захід

Що пишуть польські ЗМІ про Україну?

Автор: Вер 7,2015  0

Огляд польської преси на тему України

Dziennik Gazeta Prawna 04.09.2015


Розбіжності у поглядах РО і РіS на питання іммігрантів

Нові ініціативи в справі міграційної політики почнуть з’являтися після виборів. Уряд та опозиція виступають проти збільшення зобов’язань в справі прийняття біженців.

pressaВ зв’язку з напливом людей з Північної Африки та Близького Сходу, уряд Польщі, як і уряди більшості провідних держав Європи, шукають вирішення питання допомоги іммігрантам.

В контексті даного питання, PiS зазначила, що Польща повинна також бути готова до загострення ситуації на сході України і напливу нової хвилі біженців з цього регіону. Питання полягає у тому, що більшість українців приїздить до Польщі не в статусі біженця. Як випливає з даних Уряду в Справах Чужоземців, в минулому році 2318 громадян України попросили про особливий статус, тоді як в цьому році – 1620. Українці є другою за чисельністю нацією, після росіян, у питанні прохань про надання статусу біженця. В липні цього року було зареєстровано 639 заявок від росіян, 188 від громадян України та 163 від біженців з Сирії. Це значить, що доки фактично не наступить загострення, аргумент «України» не буде мати значення в переговорах з Брюсселем в справі іммігрантів в Європі.

 

Rzeczpospolita 04.09.2015


Підвищення цін дійшло до українців

Починаючи з вересня, в Україні зростуть ціни на електроенергію та алкоголь. У відповідь уряд обіцяє підвищення виплат.

Від сьогодні ціна на електроенергію в Україні виросла на 20%. Таким чином, ціна на неї буде близькою до тієї, яку платять жителі столиці Росії. На думку експертів такий «стрибок» у ціні є надто високим.
Громадянам України вистачатиме лише на товари першої необхідності, підвищення заробітних плат та пенсійних виплат буде незначним.

Gazeta Wyborcza 04.09.2015


Українсько-молдовська блокада Придністров’я 

Україна і Молдова запроваджують блокаду Придністров’я. Сепаратистська молдовська провінція поглиблюється в кризу, а її жителі збирають підписи за приєднання до Росії.

В четвер (27.08) Молдова перестала пропускати через свій кордон автомобілі з номерними знаками, зареєстрованими в Придністров’ї. Речниця молдовської прикордонної поліції пояснює цю зміну дотриманням Віденської конвенції, яка забороняє рух автомобілів з номерними знаками невизнаних територій. Заборона на виїзд сильно обмежила контакт мешканців невизнаної республіки з світом.

Невизнане світом Придністров’я існує вже 25 років. Межує воно лише з Україною та Молдовою. Протягом довгого часу Київ, у зв’язку з проханням Росії, дивився на цю проблему «крізь пальці». Однак сьогодні, ситуація радикально змінилась. Україна планує збудувати мур на кордоні з сепаратистською республікою, щоб зупинити контрабанду, яка є головним джерелом доходів придністровських еліт. Також стіна має оберігати Україну від атаки російських військ, які знаходяться в Придністров’ї .

Блокада невизнаної республіки в поєднанні з фінансовими труднощами Москви, яка фінансувала республіку протягом її існування, сильно відбилась на стані придністровської економіки. Жителі отримують лише 70% заробітних плат та пенсій. Решту 30% записуються як бюджетний борг і будуть повернені «коли стан економіки дозволить».

Журналіст з Придністров’я Сергій Ільченко, зазначає, що Тирасполь не має чим відповісти на дії Києва та Кишинева, єдиним виходом є прохання про допомогу з боку Росії.

Молдовський політолог Ліна Грау, вважає, що рушійною силою твердої політики у відношенню до Тирасполю є не Молдова, а українська влада. Київ готовий самотужки чинити тиск на Тирасполь, адже крах Придністров’я став би важливим сигналом для інших сепаратистських районів, підтримуваних Росією.

Реакція польських ЗМІ на події 31 серпня під Верховною радою України:

–  Голосування було спробою уряду України показати свою готовність до змін. Порошенко знаходиться під сильним тиском Заходу, символічним був липневий, демонстраційний візит Вікторії Нуланд, представниці американського департаменту, що відповідає за відносини з Україною і посла США в Україні.

–  На Україну чекає гаряча політична осінь. Початки протистоянь ми могли споглядати вчора, під Верховною Радою, де націоналісти з партії «Свобода» і представники партії Олега Ляшка влаштували протест офіційній владі.

–  Ніхто не хоче признати свою вину.

–  Якби не голоси Опозиційного Блоку, вчорашнє голосування б провалилось. Повна підтримка президентського законопроекту опозицією, яка складається з членів колишньої «Партії Регіонів», лідером якої був Янукович, здивувала всіх і дала підстави говорити про зраду Порошенком ідеалів Майдану.

Polityka 05.09.2015


Українки в Варшаві

Новий серіал, на каналі TVP, «Дівчата зі Львова» викликає багато дискусій

serial_divchata_zi_lvova_polshcha«Ідея з’явилась давно, ще до Майдану» – говорить сценарист Анджей Грембович (Andrzej Grembowicz). – «Останнім часом в Польщі раптово з’явилась велика група українців, особливо українок, що виконують «чорну роботу», подібно до того, як поляки в Німеччині двадцять з лишнім років тому. Мова йде про велику кількість людей, деякі говорять про 100 тисяч, інші – близько 300 тисяч, а польський народ при них майже нічого не знає. Серіал дав би шанс показати українцям чим живуть поляки, а польському населенню довідатись більше про життя іммігрантів з України. Але якраз в той час почався Майдан і ситуація набула трохи іншого характеру.»

«Раптово з держави емігрантів Польща стала країною, яка притягує іммігрантів з ціллю заробітку. Польське суспільство мусить освоїтись і призвичаїтись до такої новинки. Серіал буде не лише історією про чотирьох українок в Польщі, але і про поляків, як вони поводять себе в ролі роботодавців та сусідів.» – пояснює Войцех

Адамчик (Wojciech Adamczyk), режисер серіалу. – ««Дівчата зі Львова» – це комедія про ставлення поляків до приїжджих. Варто не забувати, що ситуації, показані в серіалі є універсальними. Так само можна інтерпретувати їх на життя емігрантів з Польщі в Великобританії чи мексиканців в США.»

Автори серіалу усвідомлюють небезпеку ступити на слизьке підґрунтя польсько-українських відносин, взаємної неприязні, стереотипів та «етикеток», якими обидві нації щедро одна-одну обклеюють. Недавно гарну книжку на цю тему написав Ziemowit Szczerek, а в наступному році на екрани вийде фільм Wojciecha Smarzowskiego про трагедію на Волині.

Історичне, народне єднання, яке спирається на визнанні єдиної, спільної правди – це процес, який займатиме принаймні кілька десятків років, Польща вже пережила цей досвід у відносинах з Німеччиною. В Україні цей процес тільки починається, так як комунізм уповільнив його. Чим більше будемо знати і розуміти один про одного, тим швидше отримаємо можливість знайти вихід навіть у найважчих ситуаціях і тим більший шанс, що історія не повториться.

Войцех Адамчик (Wojciech Adamczyk), режисер серіалу: Кожен матиме змогу знайти себе в ситуаціях героїв серіалу, якщо хтось не знає, як потрібно чи не потрібно себе поводити, то після перегляду, отримає потрібні знання. Бо цей серіал про солідарність між людьми, про дружбу, допомогу, про можливість і потребу в змінах. З обох сторін.

Питання лише полягає в тому, як відреагують українці на те, як їх зображено в серіалі. Ролі виконають польські акторки, які розмовлятимуть, спеціально створеним для серіалу, польсько-українським суржиком.

Сценарист Анджей Грембович (Andrzej Grembowicz) каже, що розмовляв з багатьма українськими заробітчанками, переважно з Львівської області, вони розказували йому свої історії. Так що можна говорити, що серіал заснований на реальних подіях. Жодної ідеалізації не буде, проте варто не забувати, що серіал комедійний.

Gazeta Wyborcza 05.09.2015


Як маєте аргумент, то користуйтесь ним

Польща приймає багатьох українців, хоч формально вони не просять притулку, потрібно підкреслювати це в дебатах на тему прийняття біженців.

В зв’язку з великим напливом іммігрантів з Сирії, Африки та Близького Сходу, в Європі почалися гарячі дискусії про те, хто має їх прийняти та як розселити їх усіх на території ЄС. В той час, коли німці активно виступають за участь у розселенні біженців по всій території Європейського Союзу, Польща протестує, не дивлячись на те, що прем’єр Ева Копач оголосила готовність прийняти 2000 біженців з Африки та Сирії.

Манфред Вебер вважає, що Польща має міцний аргумент, яким не користується – українці.

«Польща виконує величезну роботу, якою б мав займатись увесь Європейський Союз, приймаючи українських біженців. Якби в дебатах про розселення іммігрантів використовувати критерій «що зробила дана держава-член ЄС», то Польща мала б міцний аргумент. Однак, якщо говорити про критерій «що зробила держава в справі Сирії», польська позиція виявилася б в рази гіршою. Тому польському урядові необхідно не уникати розмов про прийняття іммігрантів, а захищати свою позицію, показуючи як багато Польща зробила для України.» – Манфред Вебер

Європейський Союз має працювати зараз не над розробкою нових санкцій для Росії, а над тим, щоб привабити інвесторів в Україну, над створенням умов для розвитку економіки. Так як від санкцій, накладених на Росію страждає не лише російська економіка, але й українська та європейська в цілому.
В 90-х роках минулого століття, однією з найважливіших переваг інвестування в польську економіку, була перспектива її вступу до ЄС. Зараз Україна є перспективною державою, є підписана низка договорів, які сприяють її майбутньому членству в ЄС.

«Польська опозиція активно критикує нормандський формат зустрічей за участю Петра Порошенка, Ангели Меркель, Франсуа Оланда та Володимира Путіна без репрезентації ЄС, не говорячи уже про Польщу. Проте, якщо вдатися до дискусії в питанні конфлікту на Донбасі в Іспанії, Італії чи в інших державах Європейського Союзу, можна побачити єдність у поглядах на це питання. А цей успіх важливіший за формат будь-яких переговорів. Ділити Європу суперечками про структуру розмов – це те, що б сподобалось Путіну. Це моє головне послання у даній темі: « Не робіть того, що корисно для Путіна».» – Манфред Вебер

Як утримати відтік талантів?

Хоч в минулому році менше поляків емігрувало за кордон на постійне місце проживання, зменшення бажання до виїзду на заробітки не відслідковується.

Дослідження показало, що вплив на прийняття рішення про виїзд з держави може мати геополітичний характер. Майже кожен третій поляк оцінює, що його бажання виїхати з держави могло б підігріти загострення ситуації на сході України. А 4 зі 100 називають конфлікт на Донбасі причиною еміграції.

 

Помилка в тексті? Виділи її мишкою та натисни: Ctrl + Enter

Реклама
 

Наймаштабніші протести робітників у 2015 році

Поперднє

Чому арабські біженці не відправляються в багаті країни Перської Затоки?

Наступне

Немає коментарів

    Долучитися до дискусії

    Відправити пост на email другу.

    чи Закрити

    УВІЙТИ

    Забули пароль?

    ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ

    ВТРАТИЛИ ПАРОЛЬ?

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: